Смирнов-Замков Іван Васильович

Народився у м. Чернігові. У 1930-35 рр. - навчався в КДУ ім. Т.Г. Шевченка (учень проф. С.М. Реформатського). У 1934-39 рр. - лаборант, ассистент, м.н.с. Інституту хімічної технології АН УРСР. Паралельно навчається в аспірантурі при кафедрі орг. хімії КДУ у академіка В.П. Яворського, однак дисертацію не захистив. У 1939-45 рр. призваний до лав Радянської Армії (рядовий 5 Окремого Мінометного батальйону, потім на окружному хімічному складі в Ленінграді, пізніше керівник відділення армійських хімічних складів 55-ї та 63-ї діючих армій, що обороняли Ленінград, а потім визволили Прибалтику.) З 1945 р. відновлений на посаді м.н.с. в ІОХ АН УРСР (1945-47 рр. - відділ кольору та будови під кер-ом А.І. Кіпріанова, з 1947 р. - відділ механізмів орг. реакцій під кер-ом академіка Є.А. Шилова, з 1951 р. - ст.н.с.). З 1962 р., по сумісництву з роботою в ІОХ, читав курс "Механізми органічних реакцій" на хім. факультеті КДУ ім. Т.Г. Шевченка і в 1973 р. видає монографію "Введение в теорию органических превращений". Був головою хімічної секції Республіканського правління товариства "Знання".

Сфера наукових інтересів. Дослідження стереохімічних відношень в реакціях приєднання до кратних карбон-карбонових зв’язків. В результаті цих робіт, в 1950 р. захистив кандидатську дисертацію, а 1964 р.- докторську "Некоторые вопросы механизма реакции присоединения по кратным углерод-углеродным связям". Синтез тетраметилдихлорциклобутену носить його ім’я ("Именные реакции в органической химии", К.В. Вацуро, Г.Л. Мищенко, 1976). Роботи останніх років стосувались механізму реакцій на межі розділу фаз 2-х рідин, що не змішуються (встановлено зв’язок швидкості та механізму таких реакцій з поверхнево-активними властивостями компонентів та структурою адсорбційного шару на межі розділу.)

Нагороди. Орден "Красной звезды"; медалі: "За оборону Ленинграда", "За победу над Германией в Великой Отечественной войне", "За доблестный труд в ознаменование 100-летия со д/р В.И. Ленина". Підготовив 2 кандидатів наук.