Реформатський Сергій Миколайович

У 1856 р. кафедра хімії дає початок новій кафедрі технічної хімії, а у 1891 р. відбулося розділення кафедри хімії на дві частини: органічну та неорганічну. Після припинення роботи в університеті проф. Ф.М. Гарніч-Гарницького на вакантну кафедру органічної хімії призначають тридцятиоднорічного С.М. Реформатського. А кафедру неорганічної хімії очолив у 1892 р. проф. А.К. Ельтеков, а з 1894 р. проф. Я.Н. Барзиловський.

С.М. Реформатський випускник Казанського університету, учень відомого хіміка А.М. Зайцева. У 1889 р. захистив в Казані магістерську дисертацію на тему "Предельные многоатомные алкоголи". Майже два роки знайомився з досвідом роботи німецьких університетів у Гейдельберзі, Гетінгені та Лейпцізі. У 1890 р. у Варшавському університеті захистив докторську дисертацію на тему "Действие смеси цинка и монохлоруксусного эфира на альдегиды и кетоны". У Києві С.М. Реформатський написав відомий по всій Російській імперії підручник "Начальный курс органической химии", який починаючи з 1893 р. витримав 17 (!) видань. У 1899 р. разом зі своїм першим учнем Я.І. Михайленком С.М. Реформатський видав "Таблицы качественного химического анализа", що витримали 3 видання. Для початківців у хімії він видав посібник "Элементарные сведения по химии", який перевидавася також тричі і останній раз у 1929 р. Він першим в університеті організував роботу студентського наукового фізико-хімічного гуртка. Особисто С.М. Реформатський опублікував 53 друковані праці.

Три 1898 р. професори-хіміки С.М. Реформатський, Н.А. Бунге та Я.А. Барзиловський почали клопотатись про побудову нового хімічного корпусу і переконали фізико-математичний факультет та Вчену раду університету у необхідності цього кроку. 4 Листопада 1904 року новий корпус відкрив свої лабораторії для студентів.

С.М. Реформатський брав активну участь у громадському житті Києва. З 1898 р. по 1907 р. працю в університеті поєднував з читанням курсів неорганічної та органічної хімії у новоствореному політехнічному інституті, в якому за сумісництвом обіймав посаду професора. Був обраний головою Київського фізико-хімічного товариства. Під час І світової війни С.М. Реформатський організував на базі хімічних лабораторій університету виробництво лікарських препаратів і ініціював їх виробництво у Київському політехнічному інституті. Серед них хлороформ та ефір для анестезії, аспірин, тіокол, сулема, новокаїн, антифебрин, кофеїн та інші. У 1928 р. С.М. Реформатський обраний член-кореспондентом АН СРСР. Працював у Всесоюзному комітеті хімізації та був членом відповідного республіканського комітету. Помер 28 липня 1934 року, похований на Лук’янівському цвинтарі Києва.